Повернутися до звичайного режиму

Суїцидальні нахили серед підлітків. Як попередити підлітковий суїцид у домашніх умовах

«Любов і є той головний інструмент, той рятівний засіб, за допомогою якого вирішується ця жахлива проблема. Обійміть власну дитину, скажіть, що любите її, і ви врятуєте і її, і себе»

Рекомендації батькам щодо профілактики суїцидальної поведінки дітей:

ОЗНАКИ ЕМОЦІЙНИХ ПОРУШЕНЬ:

  • втрата апетиту або імпульсивне переїдання, безсоння або підвищена сонливість протягом останніх днів;
  • скарги на соматичне нездужання (головні болі, постійна млявість);
  • негативне ставлення, недбалість до своєї зовнішності;
  • відчуття апатії під час перебування у звичайному оточенні або при виконанні роботи, що раніше приносила задоволення;
  • припинення контактів, ізоляція від друзів і сім’ї, перетворення на людину-одинака;
  • порушення уваги зі зниженням якості виконуваної роботи;
  • занурення в роздуми про смерть;
  • відсутність планів на майбутнє;
  • різкі прояви гніву, які виникають через дріб’язок.

ДІЄВА ДОПОМОГА ТА СПОСОБИ МОЖЛИВОГО РЕАГУВАННЯ


Важко дати пораду, підтримати, коли підліток відгородився від усього світу, знервований та озлоблений. І все ж слід спробувати допомогти таким підліткам усвідомити, що коли почуваєшся пригніченим або стурбованим, краще не страждати наодинці, а поділитися своїми переживаннями з людиною, якій довіряєш. Розмова допомагає знизити емоційне напруження і поглянути на проблеми з іншого боку.


Перше, що слід робити, якщо загроза суїциду стає явною, - це допомогти подолати думки про самогубство як прийнятий спосіб виходу з важкого становища.

Відповідно до психоемоційного стану особистості та зовнішніх обставин можна використати такі аргументи.

1. Вчинити самогубство – все одно, що лікувати застуду ядерною бомбою. Це безглузда, нікому не потрібна жертва. Після неї залишаються невтішні друзі і родичі.

2. Навіть якщо зараз здається, що думки про самогубство ніколи не залишать тебе, знай, що на світі є люди, які відчували такий самий душевний біль. Із власного досвіду вони можуть запевнити, що все зміниться на краще, і скрутна ситуація обов’язково мине, ти її подолаєш тим чи іншим шляхом. Поміркуй, хто з твого оточення зможе допомогти тобі пережити цю важку смугу життя.

3. Звісно, нелегко розкрити комусь, що в тебе на душі. Але коли на карту поставлене життя, невже не можна спробувати? Адже тобі просто необхідно жити далі. Це твоє життя. Чи всі ресурси і резерви ти задіяв, аби його врятувати? Ти з повним правом можеш розраховувати на допомогу, зважаючи на те, що твоє життя цінне не тільки для тебе, але й для інших.

/Files/images/Діти та батьки.jpg

/Files/images/1.jpg

Безпека дітей в Інтернеті – поради батькам:

1. Будьте другом своїй дитині. Проявляйте зацікавленість її захопленнями і обговорюйте проблеми, що виникають. Якщо Ви зможете стати тією людиною, якій Ваша дитина довіряє, їй не доведеться шукати підтримки у віртуальних друзів.

2. Установіть комп’ютер в місці, доступному всім членам родини. Це значно полегшить контроль за його використанням.

3. Складіть правила безпечної поведінки в Інтернеті, в яких будуть перераховані вимоги, що стосуються користування Інтернетом, а також алгоритм дій дитини при зіткненні з небезпечним незнайомцем або сексуальним домаганням.

4.Напишіть ці правила на папері і прикріпіть біля комп’ютера!

5.Попросіть Вашу дитину нікому не повідомляти особисте: ім’я, вік, номер телефону, домашню адресу, номер школи. Поясніть, що не слід висилати свої фотографії людям, з якими вона познайомилась в Інтернеті.

6. Попросіть Вашу дитину відразу ж розповідати Вам про неприємні ситуації під час спілкування в Інтернеті, підкресливши, що Ви не будете сердитися, про що б вона не розповідала.

7. Переглядайте інформацію, що міститься в комп’ютері Вашої дитини. Це допоможе Вам контролювати її спілкування в мережі. Але пам’ятайте, що дитина може користуватися Інтернетом не тільки вдома, але і в школі, Інтернет-клубі, у друзів.

8. Нагадуйте дитині про те, що всі правила безпеки в Інтернеті залишаються в силі й тоді, коли вона користується комп’ютером і не вдома, наприклад в Інтернет–кафе чи у друзів.

9. Не пропустіть симптоми інтернет-залежності. Замисліться над тим, чи не позначається використання Інтернету на успішності дитини, її здоров’ї, стосунках із членами сім’ї та друзями. Визначте, скільки часу вона проводить в онлайні.

10. Не бійтеся звертатися по допомогу. Якщо в дитини проявляються ознаки інтернет-залежності, зверніться до фахівців за консультацією. Маніакальне використання Інтернету може бути симптомом інших проблем, зокрема депресії, озлобленості, низької самооцінки.

11. Проаналізуйте власні звички. Чи немає у вас проблеми з контролем перебування в Інтернеті? Пам’ятайте, що для дитини ви є основним прикладом у житті.

12. Встановіть баланс. Заохочуйте та підтримуйте бажання дитини займатися іншими справами, особливо спортивними іграми.

13. Допомагайте дітям спілкуватися з іншими в реальному житті. Якщо дитина сором’язлива, віддайте її на заняття з набуття навичок спілкування. Заохочуйте дитину до справ, які сприяють її спілкуванню з іншими дітьми.

14. Слідкуйте за тим, що роблять діти в Інтернеті. Використовуйте програми, які здійснюють моніторинг та обмежують використання Інтернету, зокрема засоби батьківського контролю.

15. Пропонуйте альтернативи. Якщо вам здається, що дитину цікавлять лише он-лайнові відеоігри, спробуйте призвичаїти її до онлайнових «замінювачів» улюблених ігор. Наприклад, якщо дитині подобаються рольові ігри у стилі фентезі, заохочуйте читати її книжки з фентезі.

/Files/images/2.jpg

Батьківський лекторій «Батьки і діти: як нам зрозуміти один одного»

Ціль виховання- сприяти розвитку дитини, що відрізняється своєю мудрістю, самостійністю, любов’ю.

Англійський письменник Г.Честертон відзначив: ,"Діти не люблять слухати своїх батьків, проте охоче їх наслідують".

Між дітьми і батьками можуть виникати сварки і непорозуміння, конфлікти через такі проблеми як поведінка, навчання. Так, діти час від часу привертають нашу увагу своєю "поганою поведінкою". Але чому?

Негативна поведінка дитини може мати причини прагнення на себе звернути увагу дорослих.

Діти, які прагнуть виявити чи перевірити свою владу, можуть поводитися по-різному. Причина може бути будь-яка. Але мотив один: постійне бажання опиратися чужому впливу.

Чого дитина найбільше потребує?

Ніжності, любові, тепла, підтримки, розуміння, схвалення, турботи, похвали, усмішки!

Вчинки дітей залежать від умов, які їм створили.

- Якщо діти живуть із критикою, вони вчаться засуджувати.

- Якщо діти живуть із ворожістю, вони вчаться битися.

- Якщо діти живуть зі страхом, вони вчаться боятися.

- Якщо діти живуть у жалості, вони вчаться жаліти себе.

- Якщо діти живуть із глузуванням, вони вчаться бути боязкими.

- Якщо діти живуть із заздрістю, вони вчаться розчаровуватися.

- Якщо діти живуть із соромом, вони вчаться почуватися винними.

- Якщо діти живуть у терпимості, вони вчаться бути терпимими.

- Якщо діти живуть із заохоченням, вони вчаться бути довірливими.

- Якщо діти живуть із похвалою, вони вчаться бути вдячними.

- Якщо діти живуть із визнанням, вони вчаться любити.

- Якщо діти живуть із схваленням, вони вчаться любити себе.

- Якщо діти живуть із розумінням, вони вчаться бути цілеспрямованими.

- Якщо діти вчаться ділитися, вони вчаться бути щедрими.

- Якщо діти живуть у чесності, вони вчаться бути правдивими.

- Якщо діти живуть у справедливості, вони вчаться бути справедливими.

- Якщо діти живуть у доброті й увічливості, вони вчаться поважати.

- Якщо діти живуть у безпеці, вони вчаться вірити в себе й довіряти тим, хто поруч із ними.

- Якщо діти живуть у товариськості, вони вчаться розуміти, що світ прекрасний.

/Files/images/діти.jpg
/Files/photogallery/фото.jpg
Десять кроків, щоб стати, ще кращими батьками

1. Не вчіть того, із чим ви самі не знайомі. Для правильного виховання дитини потрібно знати її вікові особливості.

2. Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе. Ваша мета - виростити її для життя серед людей.

3. Довіряйте дитині. Пояснюйте, що вона робить краще, а що гірше. Залишайте за нею право на помилку, тоді дитина опанує вміння самостійно їх виправляти. Не змушуйте дитину реалізувати ваші несправджені мрії та ілюзії. Ви не знаєте, з якої ви стежки звернули, і чи існує вона взагалі. Звичайно ви можете - допомогти вибрати оптимальний для дитини варіант розвитку, але право вибору належить йому.

4. Не ставтеся до дитини нешанобливо. Дитина має бути впевнена у своїх силах, тоді знеї виросте відповідальна особистість.

5. Будьте терпимими. Ваша нетерпимість – ознака слабкості, показ вашої невпевненості в собі.

6. Будьте послідовні у своїх вимогаг , але пам’ятайте : успіх у вихованні досягається не покаранням, а сталістю обов’язкових для виконання правил, спокійним тоном спілкування, неквапливістю й послідовністю.

7. Піклуйтеся про те, щоб ваша дитина накопичувала досвід у спокійному темпі. Дозвольте їй відпочивати від розпоряджень, наказів, зауважень. Нехай вона вчиться розпоряджатися собою.

8. Позбудьтеся висловів: „Роби, що я сказав”. Замініть цю вимогу на іншу: „Зроби це, тому що не зробити цього не можна, це принесе тобі користь”. Дитина має звикнути до того, що діяти потрібно не за наказом, а тому що це необхідно або потрібно комусь.

9. Оцінюючи дитину, говоріть їй не тільки про те, чим ви особисто незадоволені, а й про те, що вас особисто тішить. Не порівнюйте її з сусідськими дітьми, однокласниками, друзями. Порівнюйте, якою вона була вчора і якою вона стала сьогодні. Це допоможе вам швидше опанувати правила батьківської мудрості.

10. Ніколи не кажіть, що вам ніколи виховувати свою дитину. Це те саме, що сказати: „Мені ніколи її любити”.

Кiлькiсть переглядiв: 442

Комунальний заклад "Середня загальноосвітня школа №4 м. Покров Дніпропетровської області"

вул. Уральська, 2,

м. Покров,

Дніпропетровська обл.,

Україна

53300

Дата останньої зміни 06 Жовтня 2022

Цей сайт безкоштовний!