Моніторинг — комплекс процедур щодо спостереження, поточного оцінювання перетворенькерованого об’єкта і спрямування цих перетворень на досягнення заданих параметрів розвитку об’єкта.
Моніторинг — (англ. monitoring — постійний контроль, від лат. monitor — той, що контролює).
Результати моніторингу у закладі освіти дають змогу:
визначати якість навчальних досягнень вихованців та учнів;
встановлювати рівень соціалізації дітей;
аналізувати зв’язокміж рівнем успішності вихованців, учнів із соціальними умовами життя, рівнем соціального захисту, моральними установками та запитами, результатом роботи вчителів тощо;
оцінювати якість кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного, лабораторного забезпечення й оснащення закладу;
визначати дієвість державних освітніх стандартів, навчальних програм;
з’ясовувати рівень впливу методичного, технічного обладнання на навчальний процес;
аналізувати ефективність роботи навчального закладу у забезпеченні доступності освіти та покращенні її якості;
виявляти чинники, що негативно впливають на хід і результати освітніх реформ;
встановлювати способи і методи послаблення або нейтралізації цих чинників; порівнювати результати діяльності навчального закладу за певний період і визначати оптимальні шляхи подальшого розвитку.
Види моніторингу
адміністративний
соціологічний
психолого-педагогічний
педагогічний
комплексний.
Ознаки моніторингу
комплексного | педагогічного |
‣ безперервність | ‣ епізодичність |
‣ багатоетапність | ‣ фрагментарність |
‣ системність |
Комплексний моніторинг спрямований на: виявлення тенденцій розвитку певного явища дослідження соціальних і психологічних складників навчально-виховного процесу збір і оброблення інформації, яку можна використати для ухвалення виважених рішень.
Педагогічний моніторинг тут вивчають окремі аспекти та чинники. Приміром, очікують: здійснити аналіз якості знань учнів за певний період оцінити, наскільки володіють педагоги інноваційними технологіями вивчити ефективність управлінських механізмів.
Етапи моніторингу
Підготовку до моніторингу розпочинають організаційними питаннями, як-от:
- визначення мети і завдань, об’єктів моніторингу
- формулювання проблеми, яку треба вивчити
- планування подальших дій та побудова графіка моніторингу
- установлення термінів
- добір і навчання координаторів моніторингових заходів обрання методів.
Після організаційних питань створюють засоби, необхідні для проведення моніторингу. Зокрема, розробляють інструментарій відповідно до визначених методів, завдань та об’єктів. Для моніторингу знань учнів:
- використовують тести й анкети— стандартизовані чи власні апробовані
- готують інструктивно-методичні матеріали для координаторів та учасників моніторингу
- добирають статистичні й математичні методи оброблення результатів.
Основна частина
підготовка координаторів та учасників, проведення з ними інструктажу
основне дослідження.
Поширені методи отримання даних:
спеціально організоване спостереження опитування (анкетування та інтерв’ювання)
робота з фокус-групами
тестування. Насамкінець
Після завершення моніторингу починається етап збору та оброблення здобутих результатів.
Наприкінці аналізують та інтерпретують його результати— тобто:
узагальнюють статистичну інформацію
виявляють чинники, що вплинули на отриманий результат.
Підводячи підсумки моніторингу, до уваги беруть дані, отримані під час моніторингу, а також ураховують:
зовнішню статистичну звітність (державну, відомчу тощо)
звітні документи за результатами досліджень, які певним чином стосуються напрямів проведеного моніторингу тощо.
Усі дані є основою для складення рекомендацій щодо:
розвитку досліджуваних процесів внесення необхідних корективів.
На завершення моніторингу укладають рекомендації для коригування, усунення негативних чинників та формування подальшої освітньої політики. І порядок проведення, і результати моніторингу обговорюють на засіданнях педагогічної ради.
Джерело: